Сьогодні спостерігала за парою з алгебри. Тема: Найбільше та найменше значення функції на відрізку. Парні та непарні функції".
На організаційному етапі після проговорення з допомогою учнів мети пари Людмила Михайлівна попередила про те, що в кінці другого уроку проведе самостійну роботу. Учні сприйняли цю інформацію спокійно. Але це допомогло їм краще сконцентруватися на парі та задіяти довільну увагу.
На етапі актуалізації знань ліцеїсти пригадали, що на попередньму уроці вони розглянули проміжки знакосталості, нулі функції, проміжки зростання та спадання функції, повторили властивості нерівностей.
Аби задіяти мимовільну увагу Людмила Михайлівна постійно змінює інтонацію, говорить то гучніше, то тихіше.
На першому уроці учні довели, що функція y=x^5+x є зростаючою двома способами:
- через нерівності;
- через теорему про суму двох зростаючих функцій.
На другому Людмила Михайлівна пояснила ліцеїстам поняття найбільшого і найменшого значень функції, монотонності, парності та непарності двох функцій. Пригадала поняття індеферентності, вказавши, що якщо їм зручніше, то можна використовувати словосполучення "ні парна, ні непарна".
В процесі пояснення задіяла принцип наочності. Тобто ілюструвала всі поняття на дошці.
Після вирішення декількох номерів, надала учням самостійну роботу. Поки вони були зосередженими на вирішенні завдань, записала на дошці номери, які ліцеїсти мають виконати вдома та відповідні сторінки підручника.
За декілька хвилин до дзвоника зібрала роботи. Вказала прізвища учнів, які працювали на парі добре, використавши позитивне підкріплення.
Під час пояснення матеріалу постійно перемикала увагу учнів: дошка-підручник-вчитель.
На мою думку, мети пари було досягнуто.
На організаційному етапі після проговорення з допомогою учнів мети пари Людмила Михайлівна попередила про те, що в кінці другого уроку проведе самостійну роботу. Учні сприйняли цю інформацію спокійно. Але це допомогло їм краще сконцентруватися на парі та задіяти довільну увагу.
На етапі актуалізації знань ліцеїсти пригадали, що на попередньму уроці вони розглянули проміжки знакосталості, нулі функції, проміжки зростання та спадання функції, повторили властивості нерівностей.
Аби задіяти мимовільну увагу Людмила Михайлівна постійно змінює інтонацію, говорить то гучніше, то тихіше.
На першому уроці учні довели, що функція y=x^5+x є зростаючою двома способами:
- через нерівності;
- через теорему про суму двох зростаючих функцій.
На другому Людмила Михайлівна пояснила ліцеїстам поняття найбільшого і найменшого значень функції, монотонності, парності та непарності двох функцій. Пригадала поняття індеферентності, вказавши, що якщо їм зручніше, то можна використовувати словосполучення "ні парна, ні непарна".
В процесі пояснення задіяла принцип наочності. Тобто ілюструвала всі поняття на дошці.
Після вирішення декількох номерів, надала учням самостійну роботу. Поки вони були зосередженими на вирішенні завдань, записала на дошці номери, які ліцеїсти мають виконати вдома та відповідні сторінки підручника.
За декілька хвилин до дзвоника зібрала роботи. Вказала прізвища учнів, які працювали на парі добре, використавши позитивне підкріплення.
Під час пояснення матеріалу постійно перемикала увагу учнів: дошка-підручник-вчитель.
На мою думку, мети пари було досягнуто.
Немає коментарів:
Дописати коментар